Можливо, для когось це буде новиною, та в українському правописі мають місце три типи горизонтальних рисок. Усі вони різні й по-різному використовуються. Розгляньмо кожну з них.

Тире (фр. tiret, від tirer — тягнути, витягувати) запозичено з французької типографської термінології. Найчастіше використовується:

  • на місці пропущених членів речення (Все найкраще — дітям);
  • для позначення прямої мови (— Що ж я зроблю? — усміхнулась вона);
  • в значенні «від — до» (потяг Київ — Жмеринка).

Та ще у багатьох випадках, згідно правил української мови.

Дефіс (нім. divis — з’єднувальний знак, знак ділення), похідне з латинського divisio — ділення, розділення. Використання знаку дефіс (-):

  • назви відтінків кольорів (яскраво-червоний, блідо-рожевий);
  • прислівники з приставкою по- (по-перше, по-людськи);
  • подвійні прізвища (Склодовська-Кюрі).

Правила, що регламентують використання дефісу доволі складні та містять багато винятків, тому інколи слід зазирати у словник.

Мінус (лат. minus — менше) — математичний символ у вигляді горизонтальної риски (−), що використовується у формулах для позначення математичних дій.

Знаки мінус (−) та дефіс (-) — абсолютно різні знаки. Знак мінусу має ширину цифри і знаку плюс (+) та вирівняний по висоті великих знаків, якими, зрештою, цифри і є. Порівняйте:

2+2−2=2 — правильно

2+2-2=2 — неправильно

Знак дефіс вирівняно по висоті малих букв, так як серед великих зустрічається вкрай рідко (порівняйте: «ПО-ПЕРШЕ» та «по-перше»).

Для порівняння, знаки тире, мінус та дефіс, відповідно: « — − – ».

Чому ж так часто на сайтах, особливо сайтах початківців, не існує різниці між цими символами?

Мабуть тому, що лише дефіс доступний без будь-яких зусиль. Є відповідна клавіша на клавіатурі. Для всіх інших символів треба набирати спеціальні веб-коди або копіювати їх з інших джерел. Та ми ж з вами труднощів не боїмося, тому будемо використовувати усе багатство символів.


Див. також:
«Український правопис». Тире
«Ководство». Тире, минус и дефис, или Черты русской типографики