Одного вечора на мій профіль на фейсбуці надійшло повідомлення від Тетяни Чорноокої, журналіста однієї з найбільших червоноградських газет. Повідомлення було наступного змісту:
Владе, хочемо тебе запросити на інтерв’ю у нашу місцеву газету “Вісник”
Я довго не вагався і от, ми вже обговорювали деталі нашої подальшої співпраці.
Проблемою, як це часто буває, було обмеження в часі, адже наступного дня вже було сплановано поїздку до Луцька і слід було зробити певні приготування. Тож для того, щоб заїхати в редакцію і поспілкуватися, часу зовсім не було. Тому довелося відповідати на запитання в письмовій формі і надсилати відповіді електронною поштою.
Роботу було закінчено далеко за північ, файл відіслано, а на ранок я вже стартував на Волинь. Шкода, звичайно, що не довелося поспілкуватися наживо, чи принаймні відкоригувати макет статті, тому деякі словосполучення та звороти виглядають не зовсім так, як задумувалось. Та стаття майже на всю сторінку головної газети Червонограда — це приємно:
P.S. Поки був у Луцьку — отримував телефонні дзвінки від друзів, які побачили статтю першими. Коли повернувся додому, кілька разів ловив на собі погляди перехожих — впізнають.
Вам також буде цікаво:
Гарно. Вітаю!
Дякую 🙂
Та ти модний чувак. Треба буде взяти автограф:)
Скоро вивішу графік прийомних годин 🙂
Колимаєш вільну хвилинку? 🙂
Завжди можна знайти )
А як статю прочитати?
Крім паперового варіанту — не знаю.
Хіба що, зроблю велике фото.
…або сайт газеті зроблю 😉
Вот ана – слава!
Вітаю!
Спасибі 🙂
Цікаво було б почитати статтю…
На жаль, газета доступна лише в паперовому варіанті.
То зісканував би, піпл просить 🙂
Подумаю 🙂