Про новий український правопис 

Ви вже навчилися вимовляти: проєкт, етер, дитирамб, павза та ирій?

Цьогоріч, 22 травня Кабмін схвалив нову редакцію правопису української мови. Що ж, давно слід було. Мова змінюється і від цього нікуди не втечеш. Стара редакція українського правопису, якою ми користувалися досі, була прийнята аж 1992 року.

Що слід знати про новий правопис? Нова редакція повернула певні особливості правопису 1928 року, так званого харківського або скрипниківки, які є частиною української орфографічної традиції. Зокрема, в українській мові дозволили вживати паралельні форми слів іншомовного походження, унормували вживання фемінітивів і змінили написання числівника «пів» з іменниками.

Використання фемінітивів
У новому правописі закріпили тенденцію до утворення фемінітивів.
Фемінітиви утворюють за допомогою суфіксів -к, -иц(я), -ин(я) та інших від іменників чоловічого роду.
Наприклад: директорка, редакторка, дизайнерка, кравчиня, плавчиня, філологиня, поетеса.

Числівник «пів» з іменниками пишеться окремо
«Пів» зі значенням «половина» пишемо окремо з іменником – загальною та власною назвою у формі родового відмінка.
Наприклад: пів аркуша, пів відра, пів літра, пів міста, пів Європи, пів Києва.

Якщо ж «пів» з іменником у формі називного відмінка становить єдине поняття і не виражає значення половини, то пишемо їх разом.
Наприклад: піваркуш, південь, півкуля, півмісяць.

Відмінювання чоловічих імен
Іншомовні чоловічі імена з основою на г, к, х матимуть закінчення -у в кличному відмінку.
Наприклад: Петрику, Іванку, Джеку, Жаку, Людвигу.

Також у правописі внесли уточнення щодо утворення кличного відмінка від чоловічих імен Ілля, Ігор, Лазар, Олег. Ім’я Олег матиме дві паралельні форми.
Правильно: Ілле, Ігорю, Лазарю, Олегу (Олеже).

Вживання ґ, г та х в словах іншомовного походження
У прізвищах та іменах людей допускається передавання звуку [g] двома способами:
– буквою г (Васко да Гама, Вергілій, Габсбург, Гарсія, Гегель, Георг, Гете, Грегуар, Гонгадзе, Гуллівер)
– шляхом імітації іншомовного [g] буквою ґ (Васко да Ґама, Верґілій, Габсбурґ, Ґарсія, Геґель, Ґеорґ, Ґете, Ґреґуар, Ґонґадзе, Ґуллівер тощо).

Звук [h] ми переважно передаємо буквою г: гандбол, гербарій, гінді, гіпотеза, горизонт, госпіс, госпіталь, гумус; Гарвард, Гельсінкі, Гіндустан, Ганнібал, Гейне, Горацій, Люфтганза.

За традицією в окремих словах, запозичених з європейських та деяких східних мов, [h] і фонетично близькі до нього звуки передаємо буквою х: хобі, хокей, хол, холдинг, брахман, джихад, моджахед, ханум, харакірі, хіджаб, шахід, Аллах, Ахмед, Мухаммед, Сухроб, Хакім, Хаммурапі.

Проєкт і траєкторія
Слова з латинським коренем -ject- [je] передається на письмі українським є.
Наприклад: об’єкт, траєкторія, проєкт, проєкція.

Ефір та етер
Звук [th] у словах грецького походження, який раніше передавався літерою ф, тепер також може передаватись літерою т. Можна вживати дві паралельні форми.
Наприклад: анафема / анатема, дифірамб / дитирамб, ефір / етер, кафедра / катедра, логарифм / логаритм, Ефіопія / Етіопія.

Аудиторія та авдиторія
У словах, що походять з давньогрецької та латинської мов, буквосполучення au передається через ав: автентичний, автобіографія, автор.
Також правопис дозволяє вживати паралельну форму з буквосполученням ау: аудієнція та авдієнція, аудиторія та авдиторія, лауреат і лавреат, пауза та павза.

Русі та Руси, радості та радости
Іменники третьої відміни із закінченням на -ть після приголосного у родовому й давальному відмінках матимуть два варіанти закінчення: на -і та -и.
Це ж правило працює для слів «кров», «любов», «осінь», «сіль, «Русь», «Білорусь».
Наприклад: гідності / гідности, незалежності / незалежности, радості / радости, честі / чести; крові / крови, любові / любови, осені / осени, солі / соли, Білорусі / Білоруси, Русі / Руси.

Назви автівок та техніки
Назви виробничих марок технічних виробів (машин, приладів) беремо в лапки і пишемо з великої букви: Він приїхав на автомобілі «Нісан» і сів на літак «Боїнг 777». Але назви самих виробів беремо в лапки і пишемо з малої букви: Він приїхав на «нісані», а полетів на «боїнгу».

Як пишемо назви сайтів
Назви сайтів без родового слова пишемо з маленької букви твітер, ґуґл.
Назви сайтів з родовим словом пишемо з великої букви та в лапках: мережа «Фейсбук», енциклопедія «Вікіпедія».
Назви сайтів, ужиті як назви юридичних осіб, пишуться з великої літери та без лапок: РНБО ввела санкції проти Яндекса.

Ексміністр, але екс-Югославія
Слова з першим іншомовним компонентом, що визначає кількісний (вищий від звичайного, дуже високий або слабкий, швидкий тощо) вияв чого-небудь: архі-, архи-, бліц-, гіпер-, екстра-, макро-, максі-, міді-, мікро-, міні-, мульти-, нано-, полі-, преміум-, супер-, топ-, ультра-, флеш-; та слова з першим іншомовним компонентом анти-, контр-, віце-, екс-, лейб-, обер-, штабс-, унтер- треба писати разом: мінісукня, ексміністр, віцепрем’єр, оберофіцер, унтерофіцер, антивірус.

З власною назвою такі компоненти пишемо з дефісом: екс-Югославія.

Також дивіться: Стислий огляд основних змін у новій редакції українського правопису – 2019 (pdf)