Нáголоси в українській мові. Закони і принципи
Як правильно вимовляти? Де слід ставити наголоси? Чотирнáдцять чи чоти́рнадцять? Листóпад чи листопáд? Флюорогрáфія чи флюорографíя?
За якими законами розставляються наголоси в цих та інших словах?
Насправді, відповідь можна знайти дуже легко. Слід згадати подібні слова.
Ми рахуємо: дванáдцять, тринáдцять і чотирнáдцять. Наголос на «а».
Для слова «листопад» згадаємо подібні слова: зорепáд, снігопáд. Отже, за аналогією, правильною буде вимова «листопáд».
Флюорогрáфія чи флюорографíя? Згадайте: томогрáфія, фотогрáфія, картогрáфія. Отже, слід вимовляти «флюорогрáфія».
Як бачимо, не все так складно. Якщо знову виникне потреба поставити правильно наголос — згадайте принцип утворення слова і, відомі вже, подібні слова.
А якщо ще залишаться питання — завжди можна зазирнути в словник :)
Вам буде цікаво:
Коментарів вже 19 до “Нáголоси в українській мові. Закони і принципи”
Додати коментар (+)-
-
А у таких словах як тЕбе чи тебЕ, себЕ чи сЕбе, менЕ чи мЕне?? Яке існує правило, хто підкаже?
-
Згідно з орфографічним словником української мови, в цих та подібних займенниках наголошеним є другий склад: «тебé», «менé», «менí». Та якщо говоримо «до мене», «до тебе», то наголошеним є перший склад: «до мéне», «до тéбе».
-
-
Гога коментує:
На одному телеканалі, читаючи курс валют завжди кажуть не копІйок, а копіЙОк. Як все ж таки робити наголос?
-
Той же словник повідомляє, що наголошувати слід останній склад: «копійóк». До речі, у називному відмінку множини наголос падає теж на останній склад — «копійкú». Отже, на телеканалі говорять правильно.
-
-
Джон Ду коментує:
“Ми рахуємо: дванáдцять, тринáдцять і чотирнáдцять.” – Нісенітниця.
Рахування тут ні до чого. Це не рахунок, а лічба.
-
-
Рахунок – це зовсім інша річ. Наприклад, порахувати можна, скільки буде, якщо до двох додати три або від двадцяти відняти сім. А “один, два, три…” – це лічба. Різні речі. Той факт, що російською мовою вони випадково перекладаються одним словом не мають стосунку до інших мов, включаючи українську.
-
Анафема не загрожує, але варто навчатися говорити правильно. :-)
-
-
-
Галина коментує:
Підкажіть, будь ласка, як правильно: підІймуться чи підіймУться
розІрвуться чи розірвУться
звІльняться чи звільнЯться-
Правильним буде варіант «піді́ймуться», «піді́ймеш».
Але, підійня́в, підійнялá, підіймý.Розірвáти — розірвý, розі́рвéш, розі́рвемó, розі́рветé (у деяких словах допускаються різні наголошення). Схоже, що правильним є варіант «розі́рвуться».
Звільни́ти — звільню́, звільни́ш, звільнимó, звільнитé. В жодному випадку «і» не наголошується, тому, думаю, слід говорити звільня́ться.
P.S. Орфографічний словник, який у мене є, не дає прямої відповіді щодо цих слів. Це суто моя суб’єктивна думка.
P.P.S. Порадьте, будь ласка, хороший орфографічний словник української мови
-
-
Ольга коментує:
Підкажіть, будь ласка…… як правильно наголоси в назвах жителів іноземних міст…. наприклад, місто ЕфЕс….. то ЕфЕсяни чи ЕфесЯни? місто КолОси, то КолОсяни чи КолосЯни?
-
В українській мові слова, які утворюються за допомогою суфіксів -ан, -ян, -анин, -янин і означають носія певної прикмети, зазвичай мають наголошеним власне цей суфікс: молдавáн, молдавáнин, росія́нин, львів’я́нин, лучáнин, христия́нин.
Відповідно, ефеся́нин, колося́нин, коринфя́нин.Та чомусь (і я не до кінця розумію, чому) в словах: вавилóняни і ри́мляни, наголошеними є саме ці склади.
-
-
Не зовсім згідна стосовно листопаду.
Це слово може мати значення як і місяця, так і вказувати на процес опадання листя, тому порівняння до слова зорепад доречне для другого значення, а не до першого.-
У будь-якому випадку, наголос у слові листопад ставиться на «а» — листопáд. Незалежно від значення слова. Відрізнятися слова можуть закінченнями у знахідному відмінку: листопада — у значенні місяця року та листопаду — у значенні падання листя.
Подібна ситуація зі словом квартал — значень може бути кілька, та наголос завжди на другому складі — квартáл.
-
-
-
Ось, що говорить словник:
Визна́чник або детерміна́нт — це число; вираз складений за певним законом…
Ко́мпле́ксні чи́сла — розширення поля дійсних чисел, зазвичай позначається…
-
Я кажу “чотИрнадцять”. Мені загрожує анафема?