Поділися посиланням:

Влад Циганик в соціальних мережах

Влад ЦиганикВ житті кожної тверезомислячої людини настає момент, коли вона починає переоцінювати власні цінності і задається питанням, чому вона зареєстрована в соціальних мережах. Для мене цей момент настав сьогодні, тому постараюся дати відповідь на це запитання. Передусім, для себе. І для тих, кому це цікаво…

Отже, почнемо з самого початку. А спочатку були Однокласники. Спочатку був Мой мир. У мене була поштова скринька на Mail.ru, а значить і акаунт в Мойом міре. Знайшов там кількох знайомих, перекинувся кількома повідомленнями… Про те, що це була соціальна мережа, я дізнався тоді, коли вже втратив до неї доступ, як і до скриньки на Mail.ru.

Однокласники. Тут я вже чітко знав на що йду. Сайт на якому можна знайти і поспілкуватися з однокласниками (а їх у мене немало, адже вчився в кількох школах) та одногрупниками. Знайшовши тих, кого можна було знайти і поспілкувавшись у форматі: «— Як справи? — Нормально», Однокласники для мене себе вичерпали. Тепер заходжу туди раз на кілька місяців для того, щоб підтвердити чи відхилити заявки в друзі.

соціальні мережі

Довго не міг зважитися на реєстрацію ВКонтакті. Не розумів, для чого воно мені здалося. Та під натиском оточуючих здався і знайшов, що Контакт — доволі непоганий засіб спілкування, набагато зручніший за Однокласників. Музика та відео — ще один плюс на користь ВК. Це вже пізніше я дізнався про SMM та можливість запуску рекламних кампаній ВКонтакті. Це все, вкупі з простотою мережі, тримає мене там і досі.

Про Твіттер дізнався ще тоді, коли він був англомовним. Українців там було не так багато, тому вони залюбки один одного фоловили та з повагою і культурою ставилися один до одного. Мабуть, саме з Твіттера й почалося моє справжнє знайомство з соціальними мережами, як з глобальним явищем. Формат коротких повідомлень мені одразу припав до душі, бо був схожим на мою звичну манеру висловлювання. Волію сказати три чітких конкретних слова, ніж сто три речення, в яких важко вловити зміст.

На даний час, основна моя соціально-мережева активність проходить у Фейсбуці. Туди плавно перетекли знайомі та френди з інших соцмереж, звідти ж дізнаюся про останні події у світі, там же проводжу рекламні кампанії для своїх та чужих проектів.

Що стосується ЖЖ, ЛінкедІну, Гуглоплюсу, Інстаграму та інших пінтерестів, флікрів, тумблерів та форскварів — то сильно туди не поспішаю. Десь акаунти є, десь нема, та регулярно відвідувати ці соціально спрямовані сайти не бачу сенсу. Принаймні, поки-що.

Ось така вийшла розповідь. А як у вас складаються стосунки з соціальними мережами? Пишіть.
І додавайтеся в друзі.

Вам буде цікаво:

Категорія: Думи мої...
Мітки:, , , , , , ,





Відповісти